Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.

“Найголовніше – убезпечити дітей”: як відбувається примусова евакуація родин із дітьми на Херсонщині

khersondaily.com

 “Найголовніше – убезпечити дітей”: як відбувається примусова евакуація родин із дітьми на Херсонщині

“Найголовніше – убезпечити дітей”: як відбувається примусова евакуація родин із дітьми на Херсонщині Обстріли російської армії не вщухають, попри це, в прибережних районах Херсонщини досі залишаються родини з дітьми. Як відбувається обов’язкова евакуація з примусом, і чим держава допомагає сім’ям із дітьми, які змушені залишати рідні домівки, рятуючись від війни, дізнавалася журналістка Вгору Ганна Щидловська. “Треба розуміти, що ми живемо в стані війни” Через погіршення безпекової ситуації на Херсонщині ХОВА ще у вересні оголосила обов’язкову евакуацію родин із дітьми з 34 населених пунктів. А з 24 жовтня у районах, що найбільше потерпають від обстрілів, впровадили евакуацію з примусом. За уточненням начальника управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА Олександра Толоконнікова, примусова евакуація передбачає примус одного з батьків виїхати з дітьми в безпечне місце. У перелік населених пунктів, де діє евакуація такого формату, увійшли Дудчани, Качкарівка, Милове, Новокаїри, Золота Балка, Михайлівка, Осокорівка, місто Берислав, Зміївка, Новоберислав, Тягинка, Бургунка, Львове, Миколаївка, Одрадокам’янка, Ольгівка, Червоний Маяк, Веселе, Козацьке, Антонівка, Комишани, Садове, Приозерне. Наслідки обстрілів одного з населених пунктів Херсонщини зі сторінки поліції Херсонської області у фейсбуці На початку листопада в ефірі телемарафону Олександр Толоконніков розповів про зміни в проведенні примусової евакуації. Наприклад, відтоді намагаються сім’ї з дітьми з одного населеного пункту розміщувати в одному місці тимчасового прихистку. Так люди не втрачають зв’язок з односельцями й почуваються не так самотньо. Після такого рішення більше родин погоджуються евакуюватися. За словами Олександра Толоконнікова, евакуацію організовує районне керівництво, селищні ради, старостати. З мешканцями перелічених населених пунктів працюють представники місцевої влади, фахівці Служби у справах дітей, співробітники поліції, зокрема і ювенальної. Людям пояснюють про необхідність вивезення дітей із зони обстрілів. Пропонують різні адреси тимчасового прихистку. Розповідають про умови евакуації та перебування на новому місці, залишають пам’ятки з контактними номерами. Проведення роз’яснювальної роботи. Фото зі сторінки поліції Херсонської області у фейсбуці Олександр Толоконніков зазначає, в перелічених населених пунктах справді високий рівень небезпеки. Він згадує, як сам став свідком прильоту трьох керованих авіабомб і кількох дронів із вибухівкою в одному з населених пунктів. Попри це, дехто відмовляється від евакуації. Мовляв, я не хочу кидати господарство, в мене тут коза, кури. Це мама чотирьох дітей каже, – наводить приклад відмови від евакуації Олександр. На пропозицію виїхати до Яремчі, дати дітям трохи перепочити й оздоровитися, а на господарстві залишити чоловіка, жінка не погоджується. Каже, що раніше було гучно, а зараз ніби нормально. Та як нормально, якщо бомби прилітають, – обурюється Олександр. Він розповідає, що сім’ям із Херсонщини допомагають у різних областях України. Тобто, люди можуть вибирати, куди їхати. Найбільше наших земляків прихистили в Одеській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Львівській та Івано-Франківській областях. Евакуйованих зустрічають місцеві волонтери й відвозять у місця тимчасового перебування, де батьки з дітьми можуть жити від одного до трьох місяців залежно від умов сторони, яка приймає. Тим часом волонтери допомагають їм із пошуком житла. Зрозуміло, в якомусь обласному центрі важко знайти безплатне житло. А в навколишніх селах – цілком реально, адже є програми, за якими держава компенсує оплату оренди житла господарям, це 850 гривень на людину, і ці програми працюють по всій Україні, – наголошує Олександр Толоконніков. Є й варіанти безстрокового проживання. Наприклад, у Київській області евакуйовані можуть жити в модульних будиночках і не сплачувати за комунальні послуги. Як внутрішньо переміщені особи, на новому місці люди отримують державні виплати й гуманітарну допомогу від місцевих організацій. Однак, якщо не шукати роботу, прожити на самі тільки державні виплати буде важко. Олександр Толоконніков зазначає: Треба розуміти, що живемо в стані війни, і було б класно, щоб усіх повністю хтось забезпечував, і не треба було б працювати. Але це не так. Маємо працювати. Є чимало історій, коли люди виїжджають і влаштовуються на роботу, починають свою справу, або заводять на новому місці якесь господарство. “Ми не лякаємо людей відповідальністю – нам потрібно вивезти дітей” Про особливості евакуації родин із дітьми розповідає начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Херсонській області Андрій Кований. За його словами, поліціянти з представниками місцевої влади обходять сім'ї, в яких є діти, і вмовляють евакуюватися. Розповідають про місця, куди можна поїхати, про те, які там створені для них умови. Цю інформацію поліція отримує від обласної та міської військових адміністрацій. Отримавши згоду на евакуацію, поліціянти приїжджають на спеціалізованому броньованому транспорті, вивозять людей із небезпечної зони й передають їх представникам влади або волонтерам, які вже доправляють евакуйованих до місця подальшого перебування. На дітей обов'язково одягають індивідуальні засоби захисту – бронежилети, шоломи, що мають маркування “діти” і яскравий помаранчевий колір. Евакуація дітей. Фото зі сторінки поліції Херсонської області у фейсбуці Андрій Кований звертає увагу, що дітей вивозять у супроводі когось із батьків, або опікуна, якщо батьків немає. Якщо люди хочуть виїхати кудись конкретно, наприклад, до родичів, просять доставити їх на вокзал, їх довозять. Але основне завдання поліції – вивезти дітей із небезпечної зони. Ми не веземо їх в табір, де вони житимуть, чи в пансіонат, чи прямо до батьків, куди-небудь у Кривий Ріг. Ми цього не робимо. Ми вивозимо з небезпечної зони й передаємо їх волонтерам та владі, – уточнює Андрій Кований. За його словами, евакуацією дітей займається не тільки поліція, а й волонтери. Виїжджають люди й самостійно. Хоча є й ті, хто поки відмовляється від евакуації. Ми не лякаємо людей відповідальністю взагалі. Наше завдання – пояснити, що діти мають виїхати для безпеки. Нам потрібно убезпечити дітей, це найголовніше, – підкреслює Андрій. Яку функцію в евакуації виконує Служба у справах дітей Роль служби у справах дітей в евакуації пояснив заступник начальника ХОВА Ярослав Шанько. За словами Ярослава, фахівці служби насамперед опікуються дітьми, позбавленими батьківського піклування та сиротами, але у випадку обов'язкової евакуації, зокрема, й в примусовий спосіб, працюють з усіма родинами. Інформують мешканців кожної громади, де введена обов’язкова евакуація й евакуація в примусовий спосіб. Намагаємося конкретніше розповідати, куди людина буде евакуюватися, надавати вибір, показувати фотографії, пояснювати, чим люди будуть забезпечені, як, щоб вони не боялися виїжджати й не нехтували життям та здоров'ям дітей та своїм, – говорить Ярослав. Волонтери вивозять людей з Бериславщини фото зі сторінки Бериславської міської ради у фейсбуці Він підкреслює, що в інформуванні населення про евакуацію бере участь не тільки Служба у справах дітей, а й працівники Департаменту соціального розвитку та інші фахівці соціальної роботи. Кого краще включити в групу, яка проводить роз'яснювальну роботу, вирішує місцева влада. Безпосередньо в самій евакуації соціальні служби участі не беруть. Щодо відмови людей від евакуації, Ярослав підтверджує: такі випадки є, але після впровадження обов’язкової евакуації в примусовий спосіб батьки почали усвідомлювати серйозність ситуації. Оскільки обстріли посилюються, проводиться роз'яснювальна робота, до якої, за словами Ярослава Шанька, за необхідності долучаються й психологи. Якщо безпекова ситуація більш-менш дозволяє це робити, і бачимо, що ситуація потребує втручання психолога, ми можемо це зробити. Якщо в громаді є психолог, можемо його залучити. Якщо немає, то шукаємо й залучаємо. Кілька слів про контроль за умовами, в яких перебувають діти за межами області. За словами Ярослава Шанька, ним займається переважно Департамент соціального розвитку. Служба у справах дітей піклується про те, щоб діти та їхні батьки отримували всі необхідні виплати й були забезпечені соціальним супроводом. Ми поіменно знаємо, кого і куди евакуйовуємо. Знаємо всі контакти, підтримуємо з ними зв’язок. Якщо їм не подобається, можемо запропонувати інше місце, інші умови, – зазначає Ярослав. евакуйовані з села Веселого, зі сторінки поліції Херсонської області у фейсбуці Евакуація в окремих населених пунктах: Зміївка У різних населених пунктах евакуація відбувається неоднаково. За словами старости села Зміївки Миколи Куривчака, з початку примусової евакуації, 24 жовтня, буквально впродовж кількох днів із села виїхали всі родини з дітьми. Щоправда, ще у вересні тут залишалося лише семеро дітей, а на кінець жовтня – п’ятеро дітей у трьох сім’ях. Ці родини перебралися в інші села Херсонщини, де більш безпечно, і де вони мають родичів чи знайомих. Там їх прихистили місцеві мешканці, які й надали їм безплатне житло. Вони самі знайшли житлові будинки й там проживають. Зараз я планую, забезпечити їх паливом і брикетами, – каже Микола Куривчак. Комишани Зовсім інша ситуація в Комишанах, де на початку евакуації перебувало 600 дітей. На питання, як саме людей інформують про те, куди вони можуть поїхати, староста Комишан Катерина Рогова говорить: така інформація розміщена в групах комишанських квартальних у телеграмі й у фейсбуці, а ще є гаряча лінія ХОВА, куди може звернутися кожен. За словами старости, працює з родинами й поліція Корабельного району, до якого належать Комишани. Поліціянти телефонують і обходять людей адресно. У першу чергу обійшли родини, які є на обліку соціальних служб. Щодо залучення до роботи з населенням Служби у справах дітей Катерина каже, що представники служби один раз приїздили, але результати їхньої взаємодії їй невідомі, бо вони їй не підпорядковуються. За словами Катерини Рогової, з родинами, які п
  • Последние
Больше новостей

Новости по дням

Сегодня,
28 апреля 2024

Другие новости

Больше новостей