«Імерсивний театр — це не про розваги, а про рух душі. Якщо ви шукаєте Disneyland, вам не сюди». Інтерв’ю з актором Павлом Алдошиним

07.08.2020, 20:56 elle.ua

Моє знайомство з імерсивним театром розпочалося зі Звіринецького кладовища минулого літа. Саме звідти голос в навушниках повів мене на оглядини Києва — такого знайомого і водночас зовсім незвіданого мною. Потім були розмови з собою в нічній бібліотеці імені Ярослава Мудрого, а зовсім недавно — ні на що не схожий НЕспектакль у квартирі. Присягаюся, щоразу, дістаючи квиток на виставу uzahvati, я так їх і не бачила. За годину я проживала ціле життя, відгукуючись кожною фіброю на найменший інсайт. Чому не всім «заходять» спектаклі без сцени, чи замінить імерсивний театр класичний у найближчому майбутньому та як це, щоразу запрошувати глядачів до себе додому, — ми розпитали актора uzahvati Павл