Народні прикмети, обряди та звичаї 3 березня

03.03.2021, 05:41 glavpost.ua

Відомий український етнограф Василь Скуратівський пише, що етимологія сучасної назви "березень" і похідної — "березоль" чи "березіль" на думку багатьох учених, символізує давній промисел — заготівлю березової золи та кори. У давнину селяни в цей час завершували вирубку березових гаїв, щоб звільнити площу під землеробство. Заготовлену деревину спалювали: попіл ішов для виготовлення скла (був навіть спеціальний промисел "гутництво"), а вугіллям удобрювали ґрунт. Березову кору заготовляли окремо. З неї отримували цінну лікувальну й технічну речовину — дьоготь. Ним не тільки змазували повози, мастили шкіряну ув'язь та взуття, але й лікували. Цікаво, що гетьман Богдан Хмельницький спеціальним ун