Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
Як автомобіль з автоматичною коробкою передач ставиться до буксирування, як взагалі пов’язані тип коробки передач та буксирування машини та чому інструкції загострюють на це увагу? Пояснюємо простими словами.
Здавалося б, якщо машина потребує буксирування, то набагато важливіше правильно закріпити на ній трос, а не заглиблюватися в нюанси конструкції. Проте це необхідно – і ось чому. АКП – створення примхливе. Насос, який подає рідину до її основних елементів, пов’язаний з вхідним валом коробки. Якщо двигун не працює, то гідротрансформатор і вхідний вал залишаються нерухомими. Але треба змащувати фрикційні пакети, планетарні редуктори та втулки. Звичайно, залишки мастила завжди присутні, та й навантаження, начебто, немає, проте при буксируванні на значну відстань змащення йде неефективно, а тому ресурс коробки тане на очах.
Рівень рідини в АКП досить низький, тому вихідний вал задньопривідної коробки не підхоплює і не розбризкує її. Нагадуємо, що у задньопривідній АКП колеса через редуктор і карданний вал обертають вихідний вал з усіма основними елементами, що відповідають за передачі. У передньопривідній коробці змащення елементів під час буксирування здійснюється розбризкуванням завдяки шестерні головної пари.
Для машин з «автоматами» шкідливе не тільки дальнє буксирування, але й підвищена швидкість буксирувальника. Причина та сама – незадовільне змащення в подібних умовах. Особливо погано доводиться задньопривідним автомобілям, які перед цим довго стояли без руху. Рідина при цьому давно сповзла вниз, тому буксирування піде практично посуху. На передньопривідних машинах ситуація трохи краща, оскільки ведена шестерня головної передачі, яка обертається разом із колесами, розташовується в картері АКП досить низько, а тому підхоплює робочу рідину, розкидаючи її на елементи коробки. Це, звичайно, не замінює вихідне змащення під тиском, але все ж таки покращує ситуацію в порівнянні з коробками, де вали розташовані на одній осі.
Взагалі кажучи, при буксируванні було б добре запустити двигун – нехай працює хоч би на холостих. Однак на практиці, найчастіше, якщо двигун запущений, то і буксирування не потрібне. Але пам’ятати про таку пораду не зайве. Знавці часто радять перед далеким буксируванням підвищити рівень рідини ATF, додавши кілька літрів. Але таке можливе лише за наявності на коробці верхнього отвору – підійде й трубка щупа. Переливний отвір підвищити рівень не допоможе: на те він і переливний.
Ще один нюанс буксирування не має прямого відношення до типу коробки, але також стосується безпеки. У автомобіля з двигуном, що не працює, не залучені підсилювачі гальм та рульового управління, що різко погіршує його керованість. Особливо неприємна поведінка гальм – ви за звичкою злегка натискаєте на педаль, а важка машина начебто й не помічає цього…
Щодо буксирування інших автомобілів, то машини з АКП, звичайно ж, можуть це робити, але слід розуміти, що при зростанні навантаження фрикціони мимоволі почнуть пробуксовувати на кожній передачі сильніше, ніж за звичайної їзди, тобто прискориться їхнє зношування. Тому, якщо вже довелося когось брати на буксир, намагайтеся уникати зайвих прискорень. Якщо коробка має ручний режим, то бажано обходитися без вищих передач, задовольняючись проміжною. А в ідеалі, після закінчення тривалого буксирування, треба було б змінити в коробці робочу рідину. Це, в першу чергу, стосується малолітражок, оскільки великі автомобілі (пікапи, позашляховики тощо) за замовчуванням розраховані на тягання причепів та інший екстрим.
Загалом боятися буксирування не варто, але й абияк ставитися до нього не варто.
avtomir.ua
