Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
Розстрілювали навіть мебель, а у підвали кидали гранати: росіяни безчинствували на Херсонщині
Нині Олександрівка - це суцільна руїна, ще й поміж сотень розбитих будинків стоїть спалена військова техніка.
Розстрілювали цивільні автівки, закидали гранати в підвали, стріляли під ноги місцевим - так себе поводили окупанти в селищі Олександрівка, що на Херсонщині, йдеться в
ТСН
.
Росіяни після себе залишили суцільну руїну, замість колишнього затишного й туристичного селища. Тут була одночасно дорога життя і дорога смерті, адже нею місцеві виїжджали на вільну територію, а окупанти розстрілювали автівки.
“Машини, які люди позалишали в дворах, росіяни забирали собі, або просто розбирали на запчастини”,
- розповідають місцеві.
Під час «зачисток» вулиць, де жили цивільні, росіяни стріляли чергами у вікна і кидали гранати в підвали.
“Вони ходили, де ніхто не відповідає, кидали. Ще сусідка казала, що коли наступали, той вже чеку висмикнув і тільки кидає, а вона: “Хлопці, я ж тут сижу”. А чого, каже, мовчите?”,
- переказує місцевий чоловік.
Нині Олександрівка - це суцільна руїна, ще й поміж сотень розбитих будинків стоїть спалена військова техніка. Обірвані дроти, по яких вже майже рік не йде струм, хитаються на вітрі. Інших комунальних благ в селищі теж немає, але попри все, сюди повертаються люди, кому є куди повертатись.
Сергій вже підремонтував одну кімнату, вона тепер і спальня, і кухня, і ванна разом. Решту хати, як і прибудов, доведеться іще ладнати. Поки ж все закриває плівкою, щоб волога не затікала. Та окрім ремонту доведеться ще купувати нові меблі й батареї.
“З автомата і батареї порострілювали і дивани, постіль. Видно чи завидки брали, чи я не знаю”,
- каже Сергій.
Скільки людей нині в селі видно під час видачі гуманітарки. Це - головне місце збору, де можна зустріти односельчан, яких не бачив місяцями. У них одна біда на всіх і в кожного - своя персональна.
“Прибило нас під коровою, корову вбило. З дочкою завалило. Втікали босі-голі, з палкою так і залишилися. Бомби летіли за нами, втікала боса, в носках”
, - розповідає жінка.
Навіть посеред суцільного горя і руїн, знаходяться речі, які вселяють надію на те, що життя - обов’язково переможе смерть.
“Двері, все було відкрите, ласточки жили тут, значить не покинуте гніздечко”,
- переконують мешканці села.
var lastCheck = new Date();
var caffeineSendDrip = function () {
var ajax = window.XMLHttpRequest
? new XMLHttpRequest
: new ActiveXObject('Microsoft.XMLHTTP');
ajax.onreadystatechange = function () {
if (ajax.readyState === 4 && ajax.status === 204) {
lastCheck = new Date();
}
};
ajax.open('GET', '/genealabs/laravel-caffeine/drip');
ajax.setRequestHeader('X-Requested-With', 'XMLHttpRequest');
ajax.send();
};
setInterval(function () {
caffeineSendDrip();
}, 1800000);
if (2000 > 0) {
setInterval(function () {
if (new Date() - lastCheck >= 7082000) {
location.reload(true);
}
}, 2000);
}
