Україна подає позов до СОТ на Польщу, Угорщину, Словаччину через заборону експорту агротоварів і запровадить ембарго на польські овочі та фрукти - торгпред України

18.09.2023, 13:03 agroperspectiva.com

Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі - торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico."Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми розпочнемо судовий розгляд", - сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів та овочів.Коментуючи запровадження односторонніх заборон із боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської комісії зняти обмеження, Качка сказав, що, "на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії".Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав "найбільшою системною проблемою" - чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС."Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах й інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі", - сказав Качка і додав, що, на його думку, "системний підхід Будапешта й Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС у цілому, тому що тут немає єдності".Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. "Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати й на інші держави", - наголосив він.У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща у вихідні запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі й забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом."Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта", - наголосив Качка.Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує цих додаткових заборон, "ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти й заборонимо імпорт фруктів та овочів із Польщі".Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від хвилі української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка зазначив, що ці міркування є хибними: "Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними - те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці".Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий "узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах", і запровадить систему експортних ліцензій на зерно "в реальному часі" для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні "швидко відреагувати" в разі виявлення сплеску.Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн. Того самого дня Польща, Угорщина та Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи, Польща заборонила ввезення до країни круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій, пише Інтерфакс-Україна.Mon, 18 Sep 2023 12:25:46 +0300Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі - торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico."Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми розпочнемо судовий розгляд", - сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів та овочів.Коментуючи запровадження односторонніх заборон із боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської комісії зняти обмеження, Качка сказав, що, "на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії".Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав "найбільшою системною проблемою" - чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС."Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах й інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі", - сказав Качка і додав, що, на його думку, "системний підхід Будапешта й Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС у цілому, тому що тут немає єдності".Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. "Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати й на інші держави", - наголосив він.У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща у вихідні запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі й забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом."Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта", - наголосив Качка.Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує цих додаткових заборон, "ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти й заборонимо імпорт фруктів та овочів із Польщі".Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від хвилі української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка зазначив, що ці міркування є хибними: "Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними - те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці".Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий "узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах", і запровадить систему експортних ліцензій на зерно "в реальному часі" для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні "швидко відреагувати" в разі виявлення сплеску.Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн. Того самого дня Польща, Угорщина та Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи, Польща заборонила ввезення до країни круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій, пише Інтерфакс-Україна.ЭКОНОМИКА#% $news->{desc} =~ s|^\.||;Оподаткування бюджетного грантуhttp://www.agroperspectiva.com/ru/press_release/46195Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі - податок) дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.Норми передбачені п.п. 170.7 прим.1.1 п. 170.7 прим.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).Відповідно до п.п. 170.7 прим.1.2 п. 170.7 прим.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.Податкові агенти - надавачі бюджетних грантів у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у податковому розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це