Головні драйвери ринку зернових - вихід РФ із зернової угоди, масові обстріли портів Великої Одеси, портів Дунаю, невисокі темпи жнив

28.07.2023, 12:55 agroperspectiva.com

Закупівельні ціни на зернові звітного тижня (20-27 липня) залишалися більш-менш стабільними. Головними драйверами ринку стали: вихід росії із зернової угоди, масові обстріли портової інфраструктури Великої Одеси та портів Дунаю, невисокі темпи жнив. Торгівля у портах Великої Одеси припинена. Після ударів по Одесі російські військові завдали масованих ударів по інфраструктурі дунайських портів України. Це викликало шок на світових біржах та призвело до зльоту котирувань на зернові та олійні. Істотно зросли ціни на зерно в портах Варна та Констанца. Деякі судна відмовилися заходити до українських портів. Виникли проблеми зі страховим покриттям потенційних збитків. Протягом кількох днів торгівля у дунайських портах повернулася у звичайне русло. Але при цьому фрахтові ставки зросли як мінімум на 20%, що чинило тиск на ціни. Трейдери орієнтовані на відвантаження зерна та олійних через порти Дунаю. Торгівля у дунайських портах активна, незважаючи на недавні обстріли. При цьому ціни в портах змінилися не надто. Бо затори на під’їздах створили проблеми багатьом трейдерам зі своєчасним виконанням контрактів. Попит на зерно зберігається, як і проблеми із логістикою. Торгівля на західному кордоні, як і раніше, в’яла. З одного боку, трейдери стурбовані можливим продовженням заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня, до 5 країн Східної Європи. З іншого боку, ЄС обіцяє допомогу у вивезенні українського зерна на експорт залізничного та автотранспорту. Експортні ціни на великі партії продовольчої пшениці у портах Констанца/Варна суттєво зросли у звітний час на тлі побоювань падіння експорту з України. Ціни на пшеницю продовольчу (12,5%) на умовах FOB порт Констанца (Румунія) зросли приблизно на 30 USD/тонна.Ціни на пшеницю 11,5% протеїну зросли на 41 USD/тонна. Торговельна активність у портах Дунаю залишається досить високому рівні. Ціни на пшеницю 12,5% протеїну в портах Рені/Ізмаїл за тиждень знизилися приблизно на 5 USD/тонна. Внутрішній ринок кукурудзи не змінився у ціновому плані. Ціни перебувають під тиском невизначеності з експортом.Внутрішні ціни на фуражний ячмінь в Україні у звітний період не змінилися. Ринок фуражного ячменю у портах Констанца/Варна практично відсутня. Нема реальних пропозицій ні європейського, ні українського ячменю. У регіоні Чорного моря (РФ) ціни на пшеницю (12,5%) минулого тижня практично зросли приблизно на 9 USD/тонна.Вихід РФ із зернової угоди та обмеження навігації Керченською протокою спровокували різкий стрибок як експортних цін на російську пшеницю, так і світових минулого тижня.Fri, 28 Jul 2023 11:55:41 +0300Закупівельні ціни на зернові звітного тижня (20-27 липня) залишалися більш-менш стабільними. Головними драйверами ринку стали: вихід росії із зернової угоди, масові обстріли портової інфраструктури Великої Одеси та портів Дунаю, невисокі темпи жнив. Торгівля у портах Великої Одеси припинена. Після ударів по Одесі російські військові завдали масованих ударів по інфраструктурі дунайських портів України. Це викликало шок на світових біржах та призвело до зльоту котирувань на зернові та олійні. Істотно зросли ціни на зерно в портах Варна та Констанца. Деякі судна відмовилися заходити до українських портів. Виникли проблеми зі страховим покриттям потенційних збитків. Протягом кількох днів торгівля у дунайських портах повернулася у звичайне русло. Але при цьому фрахтові ставки зросли як мінімум на 20%, що чинило тиск на ціни. Трейдери орієнтовані на відвантаження зерна та олійних через порти Дунаю. Торгівля у дунайських портах активна, незважаючи на недавні обстріли. При цьому ціни в портах змінилися не надто. Бо затори на під’їздах створили проблеми багатьом трейдерам зі своєчасним виконанням контрактів. Попит на зерно зберігається, як і проблеми із логістикою. Торгівля на західному кордоні, як і раніше, в’яла. З одного боку, трейдери стурбовані можливим продовженням заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня, до 5 країн Східної Європи. З іншого боку, ЄС обіцяє допомогу у вивезенні українського зерна на експорт залізничного та автотранспорту. Експортні ціни на великі партії продовольчої пшениці у портах Констанца/Варна суттєво зросли у звітний час на тлі побоювань падіння експорту з України. Ціни на пшеницю продовольчу (12,5%) на умовах FOB порт Констанца (Румунія) зросли приблизно на 30 USD/тонна.Ціни на пшеницю 11,5% протеїну зросли на 41 USD/тонна. Торговельна активність у портах Дунаю залишається досить високому рівні. Ціни на пшеницю 12,5% протеїну в портах Рені/Ізмаїл за тиждень знизилися приблизно на 5 USD/тонна. Внутрішній ринок кукурудзи не змінився у ціновому плані. Ціни перебувають під тиском невизначеності з експортом.Внутрішні ціни на фуражний ячмінь в Україні у звітний період не змінилися. Ринок фуражного ячменю у портах Констанца/Варна практично відсутня. Нема реальних пропозицій ні європейського, ні українського ячменю. У регіоні Чорного моря (РФ) ціни на пшеницю (12,5%) минулого тижня практично зросли приблизно на 9 USD/тонна.Вихід РФ із зернової угоди та обмеження навігації Керченською протокою спровокували різкий стрибок як експортних цін на російську пшеницю, так і світових минулого тижня.ЭКОНОМИКА#% $news->{desc} =~ s|^\.||;УСПП: зниження ставки НБУ до 22% недостатньоhttp://www.agroperspectiva.com/ru/press_release/45596Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 25% до 22%. НБУ також повідомило, що у червні споживча інфляція сповільнилася до 12,8% у річному вимірі.В Українському союзі промисловців і підприємців привітали рішення знизити ставку, але вважають, що 3 пункти - це недостатньо для того, щоб оживити економіку. Окрім того, просто рішення про зниження ставки без розроблення чіткої політики повернення банківської системи до кредитування бізнесу, виробництва - не матиме значного впливу."Слабкий і запізнілий вплив облікової ставки на інфляцію став нікчемним і її величина повинна встановлюватися з міркувань відновлення економічної самодостатності, росту економіки", - пояснили в діловому союзі.Загалом на інфляцію впливають два чинники: грошова і товарна маси.Емісія наростила грошову базу на 168 мільярдів гривень, на 23%, і на кінець червня база сягнула 907 мільярдів гривень. Більше того, розширення маси грошової поєдналося зі звуженням маси товарної - за час після запровадження ставки, ВВП скоротився на 20% або приблизно на 1 трильйон гривень.Насправді інфляцію послабили деяке зростання внутрішнього виробництва та зовнішня допомога, про що свідчить поглиблення негативного сальдо торгівельного балансу. За перше півріччя поточного року чистий імпорт товарів зріс відносно другого півріччя 2022 року на 15% і досягнув 12 мільярдів доларів, або 429 мільярдів гривень.Але ці фактори не є стійкими, адже емісія гривні триває, а бізнес має значний кредитний голод. За опитуваннями УСПП, 60% підприємців не можуть взяти кредит через високі ставки. Програма "Доступні кредити 5-7-9" має замалі масштаби.Свого часу запровадження ставки 25% одразу поклало край тенденції зростання кредитування бізнесу і переломило її до невпинного падіння. Втрати кредитування оцінюються у 150 мільярдів гривень, що веде і до втрат виробництва. Незначне зниження ставки не вплине на цю проблему, тут потрібні кардинальніші заходи і чітка політика Нацбанку спільно із урядом.Паралельно із цим є заохочення фінустанов інвестувати у депозитні сертифікати НБУ, які вже перетнули поріг у пів-трильйони гривень (514 мільярдів на кінець липня) і перевищили обсяг комерційних кредитів, наданих корпоративному сектору. Також відбувається штучне підвищення дохідності державних облігацій.НБУ по-старому встановлює ставку вище інфляції, у той час, як більшість країн успішно долають інфляцію за облікової ставки суттєво нижчої від інфляції."Показник інфляції, на який опирається НБУ, може зрости вже з середини осені", - прогнозують в УСПП.Раніше діловий союз, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже проводили консультації і засідання із Національним інститутом стратегічних досліджень, НАН України, фінансистами, які дійшли одностайного висновку: грошово-кредитна політика НБУ потребує корекції, мають бути розширені програми кредитування бізнесу за доступними ставками.Ця позиція, передана в Офіс президента, уряд, НБУ, лишається незмінною.Fri, 28 Jul 2023 11:45:49 +0300Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 25% до 22%. НБУ також повідомило, що у червні споживча інфляція сповільнилася до 12,8% у річному вимірі.В Українському союзі промисловців і підприємців привітали рішення знизити ставку, але вважають, що 3 пункти - це недостатньо для того, щоб оживити економіку. Окрім того, просто рішення про зниження ставки без розроблення чіткої політики повернення банківської системи до кредитування бізнесу, виробництва - не матиме значного впливу."Слабкий і запізнілий вплив облікової ставки на інфляцію став нікчемним і її величина повинна встановлюватися з міркувань відновлення економічної самодостатності, росту економіки", - пояснили в діловому союзі.Загалом на інфляцію впливають два чинники: грошова і товарна маси.Емісія наростила грошову базу на 168 мільярдів гривень, на 23%, і на кінець червня база сягнула 907 мільярдів гривень. Більше того, розширення маси грошової поєдналося зі звуженням маси товарної - за час після запровадження ставки, ВВП скоротився на 20% або приблизно на 1 трильйон гривень.Насправді інфляцію послабили деяке зростання внутрішнього виробництва та зовнішня допомога, про що свідчить поглиблення негативного сальдо торгівельного балансу. За перше півріччя поточного року чистий імпорт товарів зріс відносно другого півріччя 2022 року на 15% і досягнув 12 мільярдів доларів, або 429 мільярдів гривень.Але ці фактори не є стійкими, адже емісія гривні триває, а бізнес має значний кредитний голод. За опитуваннями УСПП, 60% підприємців не можуть взяти кредит через високі ставки. Програма "Доступні кредити 5-7-9" має замалі масштаби.Свого часу запровадження ставки 25% одразу поклало край тенденції зростання кредит