Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
Уряд України спільно з учасниками зернового ринку розробив низку альтернативних стратегій, які дадуть змогу продовжити експорт зернових культур у разі припинення роботи "зернового коридору", повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький."Маємо кілька стратегій: це розширення пропускної спроможності Дунайського регіону і нарощення можливостей з перевалки там зернових. Також триває введення в експлуатацію додаткових пунктів переходу і сухих портів на західному кордоні з Польщею і Румунією", - сказав він в ефірі національного телемарафону в понеділок.Висоцький нагадав, що в держбюджеті на 2023 рік передбачено 20 млрд грн для потенційного страхування суден з українським зерном, які будуть готові продовжити роботу в разі відсутності "зернового коридору"."Альтернативні заходи активно напрацьовуються, фактично фіналізовані й мають допомогти безперервно робити внесок України в міжнародну продовольчу безпеку, забезпечувати експорт", - наголосив він.Перший заступник міністра висловив сподівання, що, незважаючи на всі складнощі з експортом, у фінансовому плані показники експорту сільгосппродукції будуть близькі до минулорічних.Висоцький нагадав, що цінова динаміка змінюється щодня. "Інформація про несприятливі умови в США вплинула на кукурудзу, ціни на яку пішли вгору. Тому говорити про кінцеві ціни на зернові зарано. Вони стануть відомі ближче до вересня, коли закінчиться вегетація в нашій півкулі. У кінцевому підсумку як мінімум із мінімальним відхиленням, але експорт наблизиться до показників минулого року", - резюмував перший заступник міністра агрополітики, передає Укрінформ.Mon, 26 Jun 2023 21:15:26 +0300Уряд України спільно з учасниками зернового ринку розробив низку альтернативних стратегій, які дадуть змогу продовжити експорт зернових культур у разі припинення роботи "зернового коридору", повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький."Маємо кілька стратегій: це розширення пропускної спроможності Дунайського регіону і нарощення можливостей з перевалки там зернових. Також триває введення в експлуатацію додаткових пунктів переходу і сухих портів на західному кордоні з Польщею і Румунією", - сказав він в ефірі національного телемарафону в понеділок.Висоцький нагадав, що в держбюджеті на 2023 рік передбачено 20 млрд грн для потенційного страхування суден з українським зерном, які будуть готові продовжити роботу в разі відсутності "зернового коридору"."Альтернативні заходи активно напрацьовуються, фактично фіналізовані й мають допомогти безперервно робити внесок України в міжнародну продовольчу безпеку, забезпечувати експорт", - наголосив він.Перший заступник міністра висловив сподівання, що, незважаючи на всі складнощі з експортом, у фінансовому плані показники експорту сільгосппродукції будуть близькі до минулорічних.Висоцький нагадав, що цінова динаміка змінюється щодня. "Інформація про несприятливі умови в США вплинула на кукурудзу, ціни на яку пішли вгору. Тому говорити про кінцеві ціни на зернові зарано. Вони стануть відомі ближче до вересня, коли закінчиться вегетація в нашій півкулі. У кінцевому підсумку як мінімум із мінімальним відхиленням, але експорт наблизиться до показників минулого року", - резюмував перший заступник міністра агрополітики, передає Укрінформ.ЭКОНОМИКА#% $news->{desc} =~ s|^\.||;Україна вже експортувала понад 48,4 млн тонн зерновихhttp://www.agroperspectiva.com/ru/news/189096Україна цього маркетингового року (з 1 липня 2022 року по 26 червня 2023 року) експортувала 48,424 млн т зернових та зернобобових, передає Укрінформ, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.Зазначається, що у 2022/2023 МР Україна експортувала 16,625 млн т пшениці, 2,68 млн т ячменю, 18 тис. т жита та 28,793 млн т кукурудзи.Для порівняння: з липня 2021 року по 29 червня 2022 року Україна експортувала 48,355 млн т зернових та зернобобових, у тому числі: 18,72 млн т пшениці, 5,747 млн т ячменю, 161,5 тис т жита та 23,409 млн т кукурудзи.Mon, 26 Jun 2023 21:11:38 +0300Україна цього маркетингового року (з 1 липня 2022 року по 26 червня 2023 року) експортувала 48,424 млн т зернових та зернобобових, передає Укрінформ, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.Зазначається, що у 2022/2023 МР Україна експортувала 16,625 млн т пшениці, 2,68 млн т ячменю, 18 тис. т жита та 28,793 млн т кукурудзи.Для порівняння: з липня 2021 року по 29 червня 2022 року Україна експортувала 48,355 млн т зернових та зернобобових, у тому числі: 18,72 млн т пшениці, 5,747 млн т ячменю, 161,5 тис т жита та 23,409 млн т кукурудзи.ЭКОНОМИКА#% $news->{desc} =~ s|^\.||;Урожай зернових в 2023 в Україні скоротиться до 46 млн тоннhttp://www.agroperspectiva.com/ru/news/189095У Міністерстві аграрної політики та продовольства очікують, що у 2023 році врожай зернових в Україні становитиме близько 46 млн тонн, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише Укрінформ."Зернових буде зібрано близько 46 млн т. Це на 10-15% менше, ніж минулого року. Але внутрішнє споживання зернових в Україні становить 18 млн т. Тому дефіциту зернових для внутрішніх потреб українців не буде", - сказав він.Висоцький зазначив, що цьогоріч жнива в Україні розпочалися із запізненням, але вже намолочено 100 тис. т озимого ячменю на Одещині. За його словами, з кожним днем темпи збирання прискорюватимуться, і вже в липні розпочнуться активні жнива по всій території країни.Заступник міністра зауважив, що наразі зарано говорити про експортні ціни на українське зерно - вони стануть відомі ближче до осені."Зараз експортні ціни на зернові знизилися. Але, сподіваюся, що ближче до вересня ціни на експорт агропродукції наближатимуться до показників попереднього року", - додав Висоцький.Mon, 26 Jun 2023 21:09:16 +0300У Міністерстві аграрної політики та продовольства очікують, що у 2023 році врожай зернових в Україні становитиме близько 46 млн тонн, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише Укрінформ."Зернових буде зібрано близько 46 млн т. Це на 10-15% менше, ніж минулого року. Але внутрішнє споживання зернових в Україні становить 18 млн т. Тому дефіциту зернових для внутрішніх потреб українців не буде", - сказав він.Висоцький зазначив, що цьогоріч жнива в Україні розпочалися із запізненням, але вже намолочено 100 тис. т озимого ячменю на Одещині. За його словами, з кожним днем темпи збирання прискорюватимуться, і вже в липні розпочнуться активні жнива по всій території країни.Заступник міністра зауважив, що наразі зарано говорити про експортні ціни на українське зерно - вони стануть відомі ближче до осені."Зараз експортні ціни на зернові знизилися. Але, сподіваюся, що ближче до вересня ціни на експорт агропродукції наближатимуться до показників попереднього року", - додав Висоцький.ЭКОНОМИКА#% $news->{desc} =~ s|^\.||;УКАБ закликає не підтримувати законопроєкт №9341, який створює юридичні колізії на ринку земліhttp://www.agroperspectiva.com/ru/press_release/45205Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" звернулась до Мінагрополітики та Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин з проханням відхилити проєкт закону №9341 від 29.05.2023 "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо відтермінування набуття юридичними особами права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення".Як йдеться у зверненні, цей законопроєкт передбачає нові норми щодо купівельних дій в Земельному кодексі України шляхом зміни термінів дії обмежень завдяки переформулювання чинного визначення "До 1 січня 2024 року" на "Протягом двох років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022".Тобто, фактично з дати набрання чинності законопроєкту і до припинення чи скасування воєнного стану будуть зняті обмеження у власності щодо загальної площі 100 гектарів на одного громадянина України та заборона на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб сільськогосподарських земельних ділянок юридичними особами. Проте, з дня припинення або скасування воєнного стану на термін 2 роки ці обмеження будуть повернуті."Така часова послідовність відміни-введення обмежень згідно пункту 15 Перехідних положень ЗКУ не має жодного логічного обґрунтування. Хаотичні зміни не підуть на користь прогнозованому та стабільному розвитку відносин ринку земель сільськогосподарського призначення та поліпшенню інвестиційної привабливості агросектору України. Натомість власники земель отримають погіршення свого становища, адже невизначеність та обмеження щодо обсягів та переліку потенційних покупців земельних ділянок буде обмежувати попит. Це в свою чергу негативно відіб’ється як на вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення, так і на вартості їх оренди", - наголошується у зверненні.Крім того, автори законопроекту мають на меті не допустити зловживань під час здійснення операцій із землею, проте не конкретизують які саме вони вбачають можливі зловживання під час здійснення операцій та яким саме чином запропоновані зміни їм запобігають.Варто зазначити, що після початку повномасштабного вторгнення рф укладення угод купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення було відновлено в травні 2022 року. З того часу динаміка кількості угод купівлі-продажу та вартості с/г земель є позитивною: з 19.05.2022 по 15.06.2023, згідно даних моніторингу Держгеокадастру, було укладено договорів купівлі-продажу на 65 730 земельних ділянок с/г призначення загальною площею 128 771 га.Тобто, ринок сільськогосподарських земель продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно визначених законодавством норм та процедур, тому обґрунтованих підстав для зміни чи відтермінування другого етапу земельної реформи з 1 січня 2024 року не вбачаємо.З огляду на вищезазначене, УКАБ закликає не підтримувати за
