Урожай зерна в Україні у 2023 може скоротитися до 34 млн тонн - НААН України

10.03.2023, 17:57 agroperspectiva.com

Прогнозований валовий збір зерна в Україні у 2023 році може скласти 34 млн тонн, що на 37% менше показника 2022 та на 60% менше показника 2021 року, йдеться в повідомленні НААН України.За попередніми оцінками, в 2023 році в Україні буде на 45% скорочено посівні площі під зерновими культурами. Причинами такого скорочення також є зменшення всіх посівних площ, зміна структури посівів та зниження врожайності зернових культур. Крім того, нестача фінансування та необхідність суттєвої економії спричинили зниження кількості внесених добрив на 50-60%. Значні площі посівів кукурудзи залишились в полях не зібраними. Внаслідок чого, очікуваний рівень урожайність може знизитись (залежно від регіону і культури) на 15-30% порівняно з середньою урожайністю минулих років.Як повідомляла "Агро Перспектива", Мінагрополітики прогнозує скрочення посівних площ під кукурудзою.За попередніми даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, очікувана посівна площа всіх категорій господарств на підконтрольній території України під урожай 2023 року може скласти 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше від показника 2021 року (28,6 млн га).Як повідомляла "Агро Перспектива", аграрії України скоротили площі озимих зернових до 4,5 млн га під урожай 2023 року. Зокрема, аграрії скоротили посівні площі озимої пшениці до 3,8 млн га (під урожай 2022 - 6,5 млн га), ячменю - до 613 тис. га (під урожай 2022 - 969 тис га), жита - до 79,2 тис. га (108,5 тис га).В 2021 році аграрії обробляли 28,39 млн га, з них зернові - 15,9 млн га.Крім скорочення посівних площ варто чекати суттєво зміну структури посівів у 2023 році на тлі війни.Fri, 10 Mar 2023 17:23:58 +0200Прогнозований валовий збір зерна в Україні у 2023 році може скласти 34 млн тонн, що на 37% менше показника 2022 та на 60% менше показника 2021 року, йдеться в повідомленні НААН України.За попередніми оцінками, в 2023 році в Україні буде на 45% скорочено посівні площі під зерновими культурами. Причинами такого скорочення також є зменшення всіх посівних площ, зміна структури посівів та зниження врожайності зернових культур. Крім того, нестача фінансування та необхідність суттєвої економії спричинили зниження кількості внесених добрив на 50-60%. Значні площі посівів кукурудзи залишились в полях не зібраними. Внаслідок чого, очікуваний рівень урожайність може знизитись (залежно від регіону і культури) на 15-30% порівняно з середньою урожайністю минулих років.Як повідомляла "Агро Перспектива", Мінагрополітики прогнозує скрочення посівних площ під кукурудзою.За попередніми даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, очікувана посівна площа всіх категорій господарств на підконтрольній території України під урожай 2023 року може скласти 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше від показника 2021 року (28,6 млн га).Як повідомляла "Агро Перспектива", аграрії України скоротили площі озимих зернових до 4,5 млн га під урожай 2023 року. Зокрема, аграрії скоротили посівні площі озимої пшениці до 3,8 млн га (під урожай 2022 - 6,5 млн га), ячменю - до 613 тис. га (під урожай 2022 - 969 тис га), жита - до 79,2 тис. га (108,5 тис га).В 2021 році аграрії обробляли 28,39 млн га, з них зернові - 15,9 млн га.Крім скорочення посівних площ варто чекати суттєво зміну структури посівів у 2023 році на тлі війни.ЭКОНОМИКА#% $news->{desc} =~ s|^\.||;Аграрії України посіяли понад 16 тис. га зернових та зернобобових культурhttp://www.agroperspectiva.com/ru/news/188354Станом на 9 березня 2023 року аграрії України посіялио 16,1 тис. га зернових та зернобобових культур, з яких - 6,7 тис. га пшениці, 5,9 тис. га ячменю та 3,5 тис. га гороху, йдеться в повідомленні Мінагрополітики.Роботи ведуть господарства Одеської області. На відповідну дату в 2022 році в Україні весняна посівна ще не стартувала.Прогнозовані площі посіву основних ярових зернових культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території складають 5,7 млн га, що на 206,5 тис. га менше від показника минулого року.Fri, 10 Mar 2023 17:10:01 +0200Станом на 9 березня 2023 року аграрії України посіялио 16,1 тис. га зернових та зернобобових культур, з яких - 6,7 тис. га пшениці, 5,9 тис. га ячменю та 3,5 тис. га гороху, йдеться в повідомленні Мінагрополітики.Роботи ведуть господарства Одеської області. На відповідну дату в 2022 році в Україні весняна посівна ще не стартувала.Прогнозовані площі посіву основних ярових зернових культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території складають 5,7 млн га, що на 206,5 тис. га менше від показника минулого року.ЭКОНОМИКА#% $news->{desc} =~ s|^\.||;УЗА просить уряд сформувати рейдові перевалки усім дунайським портам Україниhttp://www.agroperspectiva.com/ru/news/188352Українська зернова асоціація звернулася до уряду з проханням сформувати рейдові перевалки всім морським портам дунайського регіону та надання статусу річці Дунай як внутрішнього водного шляху Е-80-09 відповідно до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ). Такі кроки дозволять значно збільшити потужності перевалки вантажів портів на Дунаї та знизять витрати на логістику.Нагадаємо, що 12 травня 2022 року ЄС прийняв План Дій щодо Маршрутів Солідарності ЄС-Україна для сприяння сільськогосподарському експорту України та двосторонньої торгівлі з ЄС, який визначив пріоритет максимізації ефективності використання інфраструктури України.В липні 2022 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль презентував План відновлення України, яким передбачено термінове будівництву річкового порту (терміналу) в м. Ізмаїл. Таке будівництво підтримало Мінекономіки, Мінагрополітики, Одеська обласна військова адміністрація. У відповідь Мінінфраструктури прийняло рішення про доцільність термінового будівництва нових та розширення наявних річкових портів (терміналів) на р. Дунай. Поряд із цим, в уряді також підкреслювали, що "за умови системних інвестицій та виконання програми з модернізації портів на Дунаї можливо збільшити їхню потужність до 25 млн тонн вантажів на рік".Хоча Уряд змінив межі акваторії морського порту Ізмаїл розтягнувши її від 95 км річки Дунай аж до Чорного моря, також зміненомежі акваторії морського порту Рені, але досі не вирішені термінові проблеми в частині стимулювання залучення інвестицій для збільшення потужності перевалки цих портів, зокрема:Не встановлені зовнішні рейди морських портів Ізмаїл та Рені, що не дозволяє операторам цих портів використовувати переваги перевалки на зовнішніх рейдах морських портів, зокрема на великі судна типу "Panamax". Визначення таких зовшіншніх рейдів гарантувало б портовим операторам цих портів мати завершений технологічний цикл - підвищило б ефективність їх роботи з перевалки зерна;Досі не вирішене питання щодо визначення річки Дунай внутрішнім водним шляхом Е 80-09 відповідно до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення, зокрема щодо переведення водної поверхні навпроти річкових портів із статусу акваторії морського порту в статус внутрішніх водних шляхів.В Україні є значний позитивний досвід здійснення перевалки на зовнішніх рейдах морських портів, що гарантує портовим операторам цих портів завершений технологічний цикл, нижчі витрати та кращу ефективність роботи. Зокрема, рейдова перевалка має такі переваги:не потребує затрат державних коштів на днопоглиблення для підтримки глибин;відсутні обмеження за розмірами суден та їх осадкою;відсутні черги за поставленням до причалу;дає можливість формувати партії вантажу відразу з кількох портів.В цьому контексті особливоважливо підкреслити, що без визначення зовнішніх рейдів в Чорному морі для морських портів Ізмаїл та Рені, як вже було зазначено, унеможливлює діяльність портових операторів цих морських портів з навантаження великотоннажних суден з осадкою понад 7 метрів, зокрема типу "Panamax". Відповідно, визначення зовнішнього рейду тільки для морського порту "Усть-Дунайськ" не дозволить портовим операторам інших морських портів здійснювати повний технологічний цикл навантаження великотоннажних суден без додаткового фінансового навантаження, що негативно вплине на закупівельні ціни для агровиробників.Як відомо, судноплавний шлях, який з’єднує з Чорним морем річкові порти (термінали), розташовані на р. Дунай включає акваторії портів "Усть-Дунайськ", "Ізмаїл" та "Рені". Тут є проблема для розвитку річкових портів Дунаю через віднесеннядо акваторії морських портів Дунаюсуднового ходу по р. Дунай, а також інших водних просторів р. Дунай, що не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема й Європейській угоді про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення в частині визначення річки Дунай внутрішнім водним шляхом Е 80-09.Таке віднесення водних просторів річки Дунай до акваторії морських портівфактично зупиняє інвестиційну привабливість розвитку портової інфраструктури р. Дунай. Щоб виправити це необхідно забезпечити переведення непотрібного водного простору дляморського порту для перевалки в статус внутрішнього водного шляху міжнародного значення Е-80-09.У випадку переведення цих водних просторів річки Дунай в статус внутрішнього водного шляху міжнародного значення Е-80-09 - це забезпечить такі переваги:днопоглиблення операційної акваторії здійснюватиме річковий порт самостійно;бюджет отримуватиме додаткові кошти за користування річковим портом операційної акваторії причальних споруд;річковий порт зможе самостійно залучати інвестиції та розвивати операційну акваторію та внутрішні водні шляхи (без бюрократичної процедури виділення землі встановить швартові бочки для опрацювання додаткових суден навпроти своєї території, забезпечуватиме стоянку флоту, що обробляються в даному річковому порту тощо);неефективне використання акваторії морського порту матиме можливість стати місцем ефективної перевалки річкових портів;бюджет отримуватиме додаткові кошти за надання у користування річковим портам операційної акваторії причальних споруд;залучення інвестицій у розмірі близько 20 млн доларів на кожен річковий порт в рамках реалізації закону України 1054-І