Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
Україна отримала кредит у рамках проєкту Світового банку (СБ) "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" на суму EUR446,8 млн, йдеться в повідомленні Міністерства фінансів у четвер."У рамках цього фінансування гарантія Великої Британії становить EUR424,6 млн", - уточнило відомство.Кошти будуть спрямовані на відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів та бюджетних установ освітньої сфери як на національному, так і регіональному рівнях, уточнюється в пресрелізі."В умовах війни Україні важливо зберегти потенціал, дієвість і стійкість державного управління. Залучені кошти дозволять забезпечити фінансування для працівників бюджетної сфери. Вдячні уряду Великої Британії та команді Світового банку за підтримку України у цей важкий період нашої історії", - наведено в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.Як повідомлялося, напередодні в Україну надійшли через мультидонорський рахунок $1,3 млрд гранту США, а на початку цього тижня додатковий кредит Японії приблизно еквівалентний $500 млн.Уряд України неодноразово заявляв, що в умовах війни країна потребує додаткового фінансування бюджету в розмірі близько $5 млрд. Мінфін розраховував, що в червні обсяг зовнішнього фінансування вперше збільшиться до $4,8 млрд порівняно з $1,5 млрд у травні, проте до цього японського кредиту з початку місяця він становив поки що лише близько $1,5 млрд.За оцінкою заступника голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, без урахування останнього кредиту СБ із гарантією Великої Британії загальна зовнішня фінансова допомога Україні в червні становила 126,5 млрд грн, або понад $4,3 млрд за офіційним курсом, пише Інтерфакс-Україна.Fri, 01 Jul 2022 08:58:43 +0300Україна отримала кредит у рамках проєкту Світового банку (СБ) "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" на суму EUR446,8 млн, йдеться в повідомленні Міністерства фінансів у четвер."У рамках цього фінансування гарантія Великої Британії становить EUR424,6 млн", - уточнило відомство.Кошти будуть спрямовані на відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів та бюджетних установ освітньої сфери як на національному, так і регіональному рівнях, уточнюється в пресрелізі."В умовах війни Україні важливо зберегти потенціал, дієвість і стійкість державного управління. Залучені кошти дозволять забезпечити фінансування для працівників бюджетної сфери. Вдячні уряду Великої Британії та команді Світового банку за підтримку України у цей важкий період нашої історії", - наведено в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.Як повідомлялося, напередодні в Україну надійшли через мультидонорський рахунок $1,3 млрд гранту США, а на початку цього тижня додатковий кредит Японії приблизно еквівалентний $500 млн.Уряд України неодноразово заявляв, що в умовах війни країна потребує додаткового фінансування бюджету в розмірі близько $5 млрд. Мінфін розраховував, що в червні обсяг зовнішнього фінансування вперше збільшиться до $4,8 млрд порівняно з $1,5 млрд у травні, проте до цього японського кредиту з початку місяця він становив поки що лише близько $1,5 млрд.За оцінкою заступника голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, без урахування останнього кредиту СБ із гарантією Великої Британії загальна зовнішня фінансова допомога Україні в червні становила 126,5 млрд грн, або понад $4,3 млрд за офіційним курсом, пише Інтерфакс-Україна.ЭКОНОМИКА#% $news->{desc} =~ s|^\.||;Це була важка посівна для всіх аграріїв, і будуть найважчі жнива, — Група АГРОТРЕЙДhttp://www.agroperspectiva.com/ru/press_release/40949Тепер, коли посівна закінчилась і аграрії готуються до жнив, згадуємо труднощі, з якими проходили роботи на полях. Директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник розповів про розчарування в постачальниках, героїзм співробітників та ризик втратити поля назавжди.Про ранок 24 лютого та перші розпорядженняПерш за все я зв’язався з керівниками підприємств, пояснив, що саме від їхньої позиції, залежать настрої людей. І наші співробітники показали справжню мужність: ніхто нікуди не тікав, всі керівники кластерів лишились на місцях. Ми одразу посилили охорону підприємств, обїжджали ділянки, поля, і якщо хтось з наших бачив росіян, одразу повідомляв теробороні або ЗСУ. У телефонному режимі провели декілька нарад, а за першої можливості зустрілись на одному з кластерів для вирішення та перебудови наших планів. Також було відразу зрозуміло, що на нас чекають серйозні проблеми з поставками як добрив, так і техніки, тому почали думати, де і що ми можемо взяти. Про поставки Цю посівну врятувало те, що ми готувались до "війни" ще з осені. Звісно ми сподівалися, що її не буде, проте допускали, що, напевно, буде якась ескалація, подорожчання, дефіцит, але точно не повномасштабна війна. З огляду на це ми заздалегідь завезли на склади добрива, ЗЗР та насіння. Але весь обсяг ми не могли собі забезпечити. Наприклад, по добривах у нас було 80% сухих і 30% рідких. Також законтрактували 1,6 мільйона тонн палива, щоб вистачило й на жнива, та техніку, адже власної у нас було лише 50%. З початку повномасштабного вторгнення ми були готові до того, що проблеми з поставками будуть, але, те, як врешті-решт повели себе компанії, з якими ми співпрацювали, стало чи не найбільшим розчаруванням. На мене одразу посипались відмови від постачальників, мовляв, форс-мажор. Більшість з них просто відмовились виконувати свої зобов’язання. Навіть ті, за які вже взяли з нас гроші. Нам відмовились везти КАС, аргументуючи відмову тим, що купували ми його вдвічі дешевше, ніж воно коштує зараз. Орендовану техніку теж не надавали. Через це на Сумському кластері посівна затягнулася, хоча за оренду сівалок ми сплатили ще в грудні. Загалом з найманої техніки до нас приїхали приблизно 30% від запланованого. Решту потреби довелося покривати власною технікою. Ми не отримали третину палива, за яке вже заплатили гроші. Постачальник просто сказав, що у них немає півмільйона літрів. Він запропонував нам забрати мільйон літрів, або нічого, ще й уточнив, що ми його купували по 30 гривень, а тепер воно коштує 70. Нам довелось погодитись на ці умови, адже витрачати час на суди в період посівної ми не могли. Про труднощі посівноїПід час цієї посівної нам довелося поступитись деякими правилами й стандартами, які ми самі собі встановили впродовж останніх років. Наприклад, раніше у нас заборонялося використовувати сівалки без контролю секцій. Цього року ми про це правило забули. Головне було одне - посіятись. Нам не вистачало добрив, тому були переглянуті норми використання, трохи змінена посівна структура: приблизно 3000 га кукурудзи, як найбільшого споживача азотних добрив, замінили на соняшник. Також відбулась вимушена економія за рахунок полів, які зараз окуповані. Проте тішить, що навіть за таких умов наші поля наразі виглядають достатньо добре. Про розмінуванняДуже серйозна ситуація у нас була на Чернігівщині. Про це ми багато розповідали: із 10 тисяч гектарів 9,5 тисяч були в снарядах, бомбах і ракетах. Але якби ми вчасно не очистили поля, то вони б були втрачені назавжди: ріпак би піднявся і все приховав. Зрозуміло, що за таким сценарієм, збирати культуру ніхто б не поїхав. Вона б так і лишилась на полі разом із стернею, через яку теж нічого б не було видно.Ми змогли очистити поля за місяць, протягом якого плідно працювали з військовими. Працівники компанії разом з ними оглядали поля в пошуках вибухонебезпечних предметів та додавали цю інформацію в систему супутникового моніторингу Cropwise. Завдяки цьому, коли сапери підривали снаряд, нам не потрібно було вдруге робити повноцінний огляд поля в пошуках залишків - ми точно знали, куди нам слід їхати.Під окупацією або під обстрілами у нас залишається частина полів у Харківському регіоні, де ми вже не плануємо жодних робіт. При цьому ми знаємо, що на наших окупованих полях хтось посіяв зерно. Тобто відповідно ці фермери планують його збирати. Але як можна сіятись і збирати, коли навкруги ворог? Про героїзм співробітниківНасправді, все втрималось лише за рахунок звичайних робітників, які вивезли на собі весняну посівну кампанію. Які зрозуміли, що крім них ніхто цього не зробить. Були у нас співробітники зі сталевим серцем. Наприклад, коли по Серединці, що на Чернігівщині, почались обстріли, вони сіли на трактори і перегнали їх в сусідні села. З підприємств, які знаходились або досі знаходяться під сильними обстрілами, у короткі проміжки затишшя вони вивезли рештки хімії, добрив, солярки з наших складів. І людям вистачало на це сміливості! Це була найважча посівна, найважче внесення захисту. І думаю, це будуть найважчі жнива. Рік буде найменш успішний для аграріїв в економічному плані, але ми зберігаємо бойовий дух. Наше завдання продовжувати виконувати свою роботу як завжди якісно і навіть перевищувати очікування, щоб забезпечити надійний тил нашим Збройним Силам України, які, я впевнений, вже зовсім скоро виженуть окупантів з нашої землі.Про компанію:Група АГРОТРЕЙД - вертикально інтегрований холдинг агропромислового циклу: виробництво, зберігання, переробка та торгівля сільськогосподарською продукцією. Заснований в 1998 році. Засновник і генеральний директор Всеволод Кожемяко.Холдинг обробляє 70,5 тис. га землі в Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури - соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя, ріпак. Група володіє мережею елеваторів загальною ємністю одночасного зберігання 570 тис. тонн і посідає восьме місце серед найбільших власників елеваторів в Україні.Під власною торговою маркою Agroseeds компанія виробляє високоякісне репродуктивне гібридне насіння кукурудзи та соняшнику і сортове насіння озимої пшениці, сої та інших культур. Насіння допрацьовується на заводі потужністю 20 тис. тонн на рік на базі елітного насіннєвого госп
