Зроблене добро – як кола по воді, захоплює людей довкола
Наша газета у 2021 році писала про учасниць громадської організації «Рада жінок-фермерів», яку в 2010 році організувала Надія Петрівна Компанієць та десять років керувала нею. З минулого року в організації, яка нині називається «Рада жінок-фермерок», головує Ольга Заставська.
На початку війни громадська організація «Рада жінок-фермерок» опинилась в окупації, але членкині знайшли сили виїхати, відновитися та знову поринули в роботу. Проєкти, програми, гуманітарні та економічні, реальна допомога усім, хто прагне до розвитку попри війну.
– Офіс нашої організації знаходився у Токмаці, – розповідає Ольга Заставська. – Було обладнання, потрібне для роботи. Але вивезти все до Запоріжжя не вдалося. Нам вдалося врятувати головне – нашу команду, ядро, яке втілювало наші проєкти…
Дівчата виїжджали наприкінці березня-квітня 2022 року. Були дуже розгублені, не знали, шо робити дали… Єдине, що почало нас рятувати в той час – ми почали волонтерити. Тоді, як пам’ятаєте, виїжджав Маріуполь, це було страшно… І ми спасалися тим, що надавали допомогу їм та іншим біженцям.
Трохи згодом почали впроваджували гуманітарні проєкти: як-от, проєкт «Борщ». За його програмою селам надавали посадкові матеріали. Ми роздали 15 тисяч наборів.
Потім, коли із Харківської області виїжджали домогосподарства, рятуючись від окупації – вони вивезли звідти посадковий матеріал суниці садової. І ми її розподілили… Тоді ми ще могли передати розсаду на окуповану територію Запорізької області нашим дівчатам, які залишилися вдома…
Був реалізований проєкт за підтримки голандського благодійного фонду – ми отримували та роздавали великі посадкові набори. До них входило дві тони картоплі – еліта, посадкова, з маркою еко, 400 кг посадкової цибулі, а також високопрофесійне, якісне насіння моркви, буряка, капусти… І в цьому році програма має продовження.
Ще за підтримки нашої організації одна з наших членкинь написала проєкт «Сила жінок», в межах якого отримала кошти на придбання ручного обладнання. Було куплено 210 наборів (сапка, граблі, лопата…) та передано людям, щоб вони мали можливість вирощувати овочі на своїх присадибних ділянках.
– Чому, як ви думаєте, центром локації був Токмак? Пам’ятаю із своїх краєзнавчих подорожей, що Токмак був центром виробництва сільськогосподарської техніки ще з XIX сторіччя. Добру колекцію мав фермер Микола Яременко у Владівці, де був у нього музей…
– Так як наша організація до 2023 року охоплювала виключно Запорізьку область, місто Токмак було обране як центр. Бо географічно Токмак знаходиться чи не посередині Запорізької області, на перетині усіх маршрутів. Було дуже зручно туди доїжджати з Якимівського, Мелітопольського, Михайлівського і з Василівського районів, а також із Приморського, Бердянського, де жили та працювали багато наших членкінь.
А по-друге, неподалік Токмаку жила засновниця нашої організації, пані Надія Компанієць. Була вона з 1994 року головою фермерського сімейного господарства «Надія» – добре розумілася у цій справі. Вона померла 2020-го, це була трагедія… Пані Надія була неймовірна жінка, і дуже високий професіоналізм мала саме як організатор, як громадський діяч. Вона згуртувала навколо себе жінок, надихнула їх на самореалізацію.
У вересні 2023-го ми переєструвалися, адаптували назву нашої організації під українську фонетику, було змінене керівництво, правління і внесені зміни до статуту, які надають більше можливості для підтримки мешканців сільських територій.
Продовжуючи діяльність, найголовнішою задачею ГО «Рада жінок-фермерок» бачимо об’єднання маленьких бізнесів, особливо жіночих.
– Жінка на селі – непомітна трудівниця, якщо згадати наших матусь, бабусь…
– Завдяки роботі нашої організації, проєктам, які втілювалися за підтримки донорів, партнерів, – жінки в себе повірили. Бо якщо порівняти, як жінки у сільській місцевості ставилися до бізнесу, до себе, як вони себе сприймали ще на початку 2000-х, – це небо і земля.
Якщо говорити відверто, сільська територія – здебільшого патріархальне середовище, де вважалося, що жіночі справи – це діти, город вести та їсти готувати. Ставлення до жінок завжди було таким на сільських територіях. Це в місті жінка може бути директоркою, інженеркою, юристкою,.. а в сільській місцевості – твоє місце на кухні.
Та завдяки тим активностям, які провадила наша організація, дуже змінилося ставлення жінок до самих себе. І жінки змінилися за цей час неймовірно.
– Та й волонтерська діяльність – маю за приклад БФ «Меморі86», який нас і познайомив, має сильну жіночу складову…
– Воно так сталося ще й тому, що останні десять років громадській сектор дуже активно працював над тим, щоб жінки почали активно себе відстоювати, по-іншому себе сприймати. Ну й жінки почали себе реалізувати.
Бо, давайте говорити відверто, – за офіційною статистикою більшість мешканців України, у відсотковому відношенні, навіть до війни, становлять саме жінки. І на сьогоднішній день ситуація, на жаль, ще критичніша.
– Тож, ми є, і нас багато.
– Але ж подивіться: принаймні до середини XX сторіччя, хто був у владі? Самі чоловіки.
Це вже після того, як була встановлена певна квота на жіноче представництво у партіях, фракціях, почали появлятися жінки у владі.
У нашому регіоні це трапилось й завдяки підтримці нашої організації: ми надихали жінок. Ми з ними розмовляли, ми їм доводили: якщо ви хочете щось змінити у своїх громадах, йдіть у владу. Це потрібно.
І багато жінок дослухалися до наших закликів, і у 2014-му трошки, а у 2019 році активніше пішли до влади, стали депутатами сільських рад, і завдяки цьому отримали можливість щось змінювати у своїх громадах.
Я так скажу: де більше жінок у депутатських корпусах сільських рад, там краща обстановка по соціальній сфері. Бо все ж таки жінка буде акцентувати свою увагу зусилля на соціальній галузі. Тому ще це – діти, це облаштування садочків, вулиць, освітлення, і це нормально для жінок.
Чоловіки зазвичай обирають більш глобальні проєкти. А жінки більш приземлені, думають про те, щоб вже сьогодні краще стало жити. І так покроково ідуть. І результат від того, що жінки пішли до влади, відчувається у зручності життя…
*Програма Mercy Corps спрямована на те, щоб надати допомогу постраждалим областям України, надати поштовх на відновлення та розбудову. Велика кількість людей сільськогосподарських професій і багато бізнесів, покинувши усталене життя, розпочинає все спочатку. Програма ж спрямована на підтримку сільськогосподарської та переробної діяльності ВПО, місцевого населення, а також зареєстрованого бізнесу [ФОПів, сімейних господарств, фермерських, ТОВ, ПП, сільськогосподарських кооперативів тощо].
Інеса АТАМАНЧУК, фото надане ГО «Рада жінок-фермерок»
Далі буде…
- Последние
- Популярные
Новости по дням
17 мая 2024
