"Ворог не був до цього удару готовий", - у ВМС розкрили деталі знищення крейсера «Москва»

13.04.2024, 15:53 korabelov.info

Два роки тому, українські військово-морські сили виконали атаку, яка відзначилася як один з найвизначніших моментів в історії оборони країни. У результаті сміливої операції, російський крейсер “Москва”, який використовувався окупантами для обстрілу українських населених пунктів, був потоплений у Чорному морі, за 120 кілометрів від Одеси.

Ексклюзивні деталі щодо підготовки та виконання цієї операції були розкриті речником Військово-морських сил Збройних сил України Дмитром Плетенчуком для Новини.LIVE.

Як “Москва” пішла на дно: деталі операції

13 квітня 2022 року на третій місяць повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ поніс перші значні втрати. ВМС України здавалось зробили неможливе: дві ракети “Нептун” стали смертельними для його флагмана “Москва”. Після влучного удару корабель знайшов свій останній прихисток на дні Чорного моря, неподалік від острова Зміїний. За словами Дмитра Плетенчука, важливим фактором у вдалому завершенні бойової операції стали не лише уміле планування, але й терпляче очікування на вигідний момент для дій.

“Звісно, вдача — це завжди важливий елемент, але чітке планування бойової операції, терпіння та моніторинг дали свої результати. Коли наше командування військово-морських сил побачили можливість знищити флагман, ми були до цього готові. А ось ворог, не був до цього удару готовий. Вони навіть не підозрювали, що у нас є власна крилата ракета і що ми взагалі можемо нанести вогневе ураження”, — сказав речник ВМС.

Перший удар залишив окупантів без командування

У той фатальний день для російського флоту була похмура та дощова погода, що теж зіграло не маловажливу роль у потопленні флагмана. За інформацією Дмитра Плетенчука, перша ракета “Нептун” вразила крейсер “Москва” і залишила його без керівного складу. Своєю чергою, ворог був впевнений у своїх силах і не розраховував на такий удар, це й призвело до втрати корабля.

“Перша ракета після влучення фактично залишила корабель без досить великої кількості керівного складу. Екіпаж уже не міг отримувати відповідних команд, а самі вони не відпрацювали на власній ініціативі й тому, звісно, втратили корабель. Окрім того, судячи з тих подій які супроводжували цю операцію, ворог йшов малим ходом. Тобто окупанти навіть не боялися, і на своїх імперських амбіціях, вважали, що знаходяться на, як у них називають, вбивці авіаносців, й вони недоторканні”, — додав військовий.

Друга ракета: ворожа ППО не працювала

Операція, завдяки якій російський авіаносець пішов “годувати” чорноморських бичків — тривала менш як годину. Росіяни, маючи на озброєнні свого бойового корабля три ешелони ППО, за словами Дмитра Плетенчука, навіть не скористалися ними у повному складі.

“2 із 3 розрахунків ППО, що були на кораблі, взагалі мовчали. Було таке враження що там порожні пости, от тому, оце російське “авось пронесе”, вчергове спрацювало проти носіїв цього менталітету”, — сказав представник ВМС ЗСУ.

Крейсер океанічного класу

Флагман “Москва” був побудований в українському місті Миколаїв, і його втрата для Росії стала справжнім ударом по їхньому іміджу та амбіціях. Дмитро Плетенчук каже, що цей корабель належав до океанічного класу, і його затоплення в акваторії Чорного моря показало, що ніхто не може бути недоторканим на території України.

“Всі дотичні особи оцінили важливість цього факту, і звісно, загарбники розуміли скільки Росія втрачає іміджево, й наскільки це болюче для імперських амбіцій. Цей корабель був розрахований на більш активні бойові дії і його знаходження в акваторії Чорного моря взагалі викликала багато питань, але вони зникли разом з крейсером Москва”, — резюмував військовий.

Пішов на дно за добу

Перша ракета вдарила по “Москві” в обідній час, а вже упродовж наступного дня, 14 квітня, крейсер повністю потонув разом з екіпажем. Те, що корабель пішов на дно, Росія й досі не визнає. Варто додати, що символічно, саме цей флагман флоту РФ український прикордонник у перший день вторгнення відправив у всім відомий напрямок.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли: