Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
У серці Миколаєва, на тлі триваючої війни, де кожен день приносить новини про втрати серед захисників України та гостру потребу в дронах і озброєнні, міська влада вирішила зосередитися на заміні пішохідного огородження. Цей крок викликав хвилю обурення серед місцевих мешканців, які вважають такі витрати невиправданим марнотратством у критичний для країни момент.
Попри зростаючі потреби фронту та заклики спрямувати всі доступні ресурси на підтримку армії, вулицями Миколаєва розгортаються роботи з оновлення міських бар’єрів. За інформацією від Nikcenter, проект заміни десяти тисяч погонних метрів огороджень є лише початком широкомасштабного плану, що вже обійшовся місту в майже 9 мільйонів гривень.
Керівник КСМЕП, Григорій Патока, намагається виправдати ці витрати, посилаючись на вимоги безпеки та стандарти. Однак, на фоні війни, такі аргументи звучать особливо глухо для миколаївців, котрі стикаються з щоденними викликами та потребами.
“Ми вирішили не ремонтувати пошкоджені ділянки, а замінити їх на нові, щоб забезпечити безпеку мешканців,” – зазначив Патока.
Попри суперечки, проєкт з оновлення пішохідних бар’єрів в Миколаєві є частиною більшого зусилля з покращення безпеки дорожнього руху. Придбання нового огородження дозволить встановити бар’єри на трьох тисячах погонних метрах, що є лише третиною від запланованого оновлення.
Міська влада здійснила покупку 1540 секцій огородження за ціною, значно вищою за ринкову, обравши продукцію запорізької компанії “Югсталь”. Це рішення та його фінансові наслідки сприймаються громадою як неприпустиме розтратництво, коли кожна гривня повинна бути спрямована на зміцнення обороноздатності країни.
Миколаїв, місто, що зазнало від війни, тепер стикається з внутрішнім викликом: як виправдати величезні витрати на міське благоустрій у час, коли потреби на фронті залишаються критично високими. Громадськість вимагає перегляду пріоритетів та зосередження уваги на підтримці військових, замість міських проектів, що в умовах війни виглядають не тільки марнотратними, а й відірваними від реальності.
