"Про бронь при зарплатні від 33400" - Ігор Петріченко
Проблема броні реальна. Західні партнери не дають гроші саме на війну, її ми оплачуємо самі. Тому економіка має працювати. В цей же час бронь отримати по процедурі приватному підприємству фактично неможливо, що призводить до того, що унікальні кадри попадають під мобілізацію.Чи легко швидко знайти інженера по наладці складного ЧПУ обладнання? І навіть якщо знайти, він спершу має пройти той самий ТЦК. Замкнуте коло.Як це питання вирішується, всі прекрасно знають. Коли чиновник набуває право вибору кому дати бронь - народжується корупція. І справа не тільки в хабарі. Це дуже простий інструмент як зупинити бізнес конкурента, або ж паралізувати роботу комунальних служб, якщо місцева влада в іншому політичному таборі. Ідея ввести зарплатний ценз вирішує проблему корупції. Але породжує і проблеми. Наприклад, чоловік працює і отримує брудними 16700(+- середня зарплата по країні), приходить до роботодавця і просить підняти до 33400 з умовою що різницю у тому числі і в податках він поверне. Це обійдеться робітнику трохи менше 7 тис на місяць(різницю між нової зарплатою і реальною він поверне роботодавцю його ж грошима, тобто залишається лише компенсувати податки в розмірі 7тис) Насправді не критично. Тому вангую, що в разі таких змін, в Україні стрімко зросте середня зарплата, але тільки в таблицях укрстату. Можна сказати що можливо це непоганий варіант, так як держава отримає більше грошей на оборону. Але тут треба врахувати що ЄСВ - це не платіж в бюджет, його витрачати на армію неможна. І він не вивільнить ресурси, якими зараз ПФ дотується, бо знов же - то гроші донорів. Тобто, з вищенаведеного прикладу в бюджеті опиниться приблизно 3250. Мільйон таких чоловіків - це 40 млрд грн в рік, або ж + 3.5% бюджету Міністерства оборони. Ок, врахуємо що велика кількість чоловіків працюють офіційно на мінімалку. Тобто ефект для бюджету буде більше, але це все одно приблизно 5% від витрат Міністерства оборони з мільйону чоловіків. Скільки треба мільйонів таких чоловіків щоб це мало ефект на фронті, мають відповісти ініціатори. Але, якщо чесно, якщо в цьому може бути результат, то виглядає раціональніше просто щомісячна сума, яку треба задонатити в бюджет. Знаю, відразу виникає питання "справедливості". Його теж треба враховувати, і ні, не тому що справедливість це щось об'єктивне. Враховувати треба, бо можна підірвати суспільство з середини. Хоча, якщо дивитись цинічно, то велике ще питання що "справедливіше" - хабарі і нерівність правил гри, чи одні правила і гроші в бюджет?! Питання риторичне. Маю великі сумніви що ініціатива буде впроваджена саме із-за запиту на "справедливість". Чи є просте рішення без негативних наслідків?! Навряд чи. Тож, скоріш за все, держава піде протоптаною доріжкою застосування сили до бізнесу, бо гуся треба щіпати. Можна навіть офіційно ніяких рішень не приймати, просто дати команду кошмарити, бо немає рішень - немає і негативу на тих, хто має такі рішення приймати. "Пєрєгіби на мєстах" все спишуть. Тим не менш, поки все виглядає так, що ні суспільство ні влада не готові до усвідомлення важливості грошей на війні.P.S. Фото мого кота для привертання уваги. Він хоч і далеко, але теж сидів в укритті.
- Последние
- Популярные
Новости по дням
4 мая 2024
