Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
Цей симпатичний усміхнений молодий хлопець в іншому житті міг би стати відомим спортсменом, блогером чи власником бізнесу. Але зараз він – військовий. Бо вже майже дев’ять років у нашій країні точиться війна, а чотири місяці тому розпочався широкомасштабний наступ військ рф. І тисячі хлопців і дівчат тепер замість побачень та планів на літо – на передовій. Виборюють своє майбутнє та майбутнє усього цивілізованого світу, передає журналіст «Наше Місто».
Його позивний – Спрут. Зі зрозумілих причин ми не показуємо його обличчя, бо несе службу Спрут у дуже специфічному підрозділі 93 ОМБр «Холодний Яр».
Наразі він з побратимами нищить ворога на Ізюмському напрямку. Для нього військова служба – це справа сімейна. Він буденно говорить про важкі бої, спеціальні завдання чи трофейну техніку.
«Мій батько також служить, свого часу ми були в одному підрозділі разом. Це одночасно і важко, і цікаво. Є певне хвилювання одне за одного. Зараз мій батько відновлюється після поранення, а я продовжую службу», — зазначає Спрут.
Ми розмовляємо поруч з трофейною технікою – це рашистський «Тайфун». Хлопці дістали його в колекцію 93ОМБр. Камаз «Тайфун» — сімейство бронеавтомобілів підвищеної захищеності, що розробляється кооперацією з більш ніж 120 підприємств. Створені для перевезення солдатів, зброї, БК і іншого.
«Тайфунами» армія агресора дуже пишалась свого часу під час парадів до 9 травня. Але вже 26 лютого ЗСУ в ході запеклих боїв захопили перший трофейний «Тайфун», а станом на середину квітня було ліквідовано більше 10 одиниць таких машин, а декілька захоплено неушкодженими. І щодня ця кількість збільшується.
Зараз цей «Тайфун» на ходу, був добутий в бою на Сумщині, у місті Охтирка. Тут броньоване скло, але є сліди від осколків. Цей «Тайфун» зупинили завдяки попаданню у пневматичні системи, патрубки. Хлопці хотіли розстріляти його з «мух», але передумали!», — посміхається Спрут.
Для нього, як для всіх свідомих українців, війна, як і служба, розпочалась багато років тому. Каже, історій багато з тих часів.
«Пам’ятаю, як колись ми повертались с певних позицій, вдягнені у форму ворога. Йдемо з побратимом лісом і розуміємо, що нас зараз можуть переплутати з супротивником, що тоді буде? Я кажу, мовляв, а розкажи анекдот, аби обстановку розрядити! Він каже «Ти з глузду з’їхав, які анекдот?!» Так і дійшли», — сміється Спрут.
Він говорить про все легко невимушено, і не тому, що це дуже просто – бути військовослужбовцем ЗСУ під час широкомасштабної війни. А тому, що знає – переможе Україна.
На питання про те, що буде робити після перемоги, каже як типовий військовий-професіонал: «Жити!».
